Коньонков був серед перших скульпторів межі 19 – 20 ст., хто звернувся до зображення оголеного жіночого тіла. «Натурниця» (Інв. № Ск-85, 1916. 156 х 43 х 38) знаменує повернення до дерева як традиційного для скульптури матеріалу, що вже майже не використовувалося в скульптурі 19 ст. та демонструє майстерність митця у досягненні максимальної пластичної виразності образу.

Врубель М.А. 1856-1910 «Маска лівійського лева» (Інв. № Ск-206. модель 1891–1892; виготовлення після 1899. Майоліка, кольорові поливи, відновлювальний випал. 45,5 х 44 х 22) створена в київський період Михайла Врубеля (1856 – 1910) та має власну особливу історію.

Антокольский М.М. 1840-1902 За складністю і задушевністю образу Антокольський вважав «Спінозу» (Інв. № Ск-40. 1893. Мармур. 88 х 45 х 69) однією з кращих своїх робіт. Від задуму до втілення в матеріалі пройшло 20 років. Скульптор їздив на батьківщину філософа в Голландію, вивчав його зображення, біографію й філософські твори, надихався його ідеями. За власними словами митця, він часто повторював як молитву перед початком роботи висловлювання Спінози: „Я проходжу повз зло людське, бо воно заважає мені служити ідеї Бога”. Антокольський зазначав, що статуя справляє сильне враження на всіх, хто її бачив.